аперцепція
АПЕРЦЕПЦІЯ, -ї, ж. Зумовленість сприйняття людиною тих чи інших предметів чи явищ об'єктивного світу її попереднім досвідом та її психічним станом у момент сприйняття. // Усвідомлене сприйняття, яке виникає на основі попереднього досвіду та знань. // Залежність сприйняття від минулого досвіду, запасу знань, загального змісту психічної діяльності людини та її індивідуальних особливостей.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | аперцепція | аперцепції |
Родовий | аперцепції | аперцепцій |
Давальний | аперцепції | аперцепціям |
Знахідний | аперцепцію | аперцепції |
Орудний | аперцепцією | аперцепціями |
Місцевий | на/у аперцепції | на/у аперцепціях |
Кличний | аперцепціє | аперцепції |