автоімунний
АВТОІМУННИЙ, -а, -е. Стос. до автоімунітету. ** Автоімунні захворювання – патологічний стан, коли імунітет організму мобілізується не проти сторонньої сполуки, біологічного організму (вірусів, мікроорганізмів тощо), а проти клітин, тканин власного організму.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | автоімунний | автоімунна | автоімунне | автоімунні |
Родовий | автоімунного | автоімунної | автоімунного | автоімунних |
Давальний | автоімунному | автоімунній | автоімунному | автоімунним |
Знахідний | автоімунний, автоімунного | автоімунну | автоімунне | автоімунні, автоімунних |
Орудний | автоімунним | автоімунною | автоімунним | автоімунними |
Місцевий | на/у автоімунному, автоімуннім | на/у автоімунній | на/у автоімунному, автоімуннім | на/у автоімунних |