авторитарний
АВТОРИТАРНИЙ, а, е, книжн. 1. Заснований на беззастережному підпорядкуванні владі, авторитетові. Революція є, безсумнівно, найавторитарніша річ, яка тільки можлива (Ленін, 25, 1951, 396).
2. Який прагне незаперечно утвердити свій авторитет (у 1 знач.); владний.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | авторитарний | авторитарна | авторитарне | авторитарні |
Родовий | авторитарного | авторитарної | авторитарного | авторитарних |
Давальний | авторитарному | авторитарній | авторитарному | авторитарним |
Знахідний | авторитарний, авторитарного | авторитарну | авторитарне | авторитарні, авторитарних |
Орудний | авторитарним | авторитарною | авторитарним | авторитарними |
Місцевий | на/у авторитарному, авторитарнім | на/у авторитарній | на/у авторитарному, авторитарнім | на/у авторитарних |