юшити
ЮШИТИ, юшить, недок. Литися, текти у великій кількості (про кров, піт і т. ін.). Троянці, як чорти, озлились. Рутульців били наповал. Тріщали кості, ребра, боки, Летіли зуби, пухли щоки, З носів і уст юшила кров (Котл., I, 1952, 236); [Полікарп Іванович:] Сонце парить, піт юшить з тебе (Кроп., IV, 1959, 327); Вантажники нахилились над Василем- з його голови юшила кров (Хижняк, Невгамовна, 1961. 170).