торжествуючий
ТОРЖЕСТВУЮЧИЙ, а, е, книжн . 1. Всеперемагаючий, переможний. XX століття - це століття переможного походу по землі торжествуючих ідей Леніна (Ком. Укр., 5, 1960, 34).
2. Який виражає радість. За хвилину чути його торжествуючий вигук: - А-а, ось де ви поховалиси [поховалися]! (Кол., Терен.., 1959, 10).