сенегальці
СЕНЕГАЛЬЦІ, ів, мн. (одн. сенегалець, льця, ч.; сенегалка, и, ж. ). Основне населення Сенегалу. Мінялись мундири, мінялась подоба, замість обдурених Антантою чорношкірих сенегальців та дрібних, схожих на підлітків, греків до бою ставали інші - чорні барони та блідолиці юнкери (Гончар, II, 1959, 384).
сенегалець
СЕНЕГАЛЕЦЬ див. сенегальці.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сенегалець | сенегальці |
Родовий | сенегальця | сенегальців |
Давальний | сенегальцеві, сенегальцю | сенегальцям |
Знахідний | сенегальця | сенегальців |
Орудний | сенегальцем | сенегальцями |
Місцевий | на/у сенегальці, сенегальцеві | на/у сенегальцях |
Кличний | сенегальцю | сенегальці |