сіп
СІП, присудк. сл., розм. Уживається за знач. сіпнути і сіпнутися. Пропхалася [Олена] до пана Халявського та його за руку сіп! (Кв.-Осн., II, 1956, 213); Вона [щука] За удку хіп! А удка - сіп!.. (Г.-Арт., Байки.., 1958, 81); Король сидить на троні, держить в руці мотузок і стежить: як тільки горобці під корону наб'ються зерно клювати,- король за мотузок - сіп! - корона горобців і накрила (Вишня, І, 1956, 449).
сопти
СОПТИ див. сопіти.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | сопу | сопемо |
2 особа | сопеш | сопете |
3 особа | сопе | сопуть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | соптиму | соптимемо |
2 особа | соптимеш | соптимете |
3 особа | соптиме | соптимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | сіп | сопли |
Жіночий рід | сопла | |
Середній рід | сопло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | сопімо | |
2 особа | сопи | сопіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | сопучи | |
Минулий час | сіпши |