покупець
ПОКУПЕЦЬ, пця, ч. Той, хто купує що-небудь. Там [у кав'ярні] лиш раз на рік, як наїздили покупці винограду, трудно було здобути місце (Коцюб., І, 1955, 393); Із запізненням відкрив свій ларьок книгар, і зараз же по книги посунули покупці (Ю. Янов., II, 1954, 189); Тато й мама одразу ж вирішили, що тепер, якщо знайдеться покупець на Обмінну [коняку], можна буде купити корівку (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 139); * Образно. Вигнав народ.. директорію, і Денікіна вигнав, і Врангеля... Одне слово, витурив і продавців і покупців... (Вишня, I, 1956, 446); // у знач. збірн. Хороші речі вже давно не залежуються на прилавках сільських магазинів: не той став покупець (Рад. Укр., 13.II 1969, 2).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | покупець | покупці |
Родовий | покупця | покупців |
Давальний | покупцеві, покупцю | покупцям |
Знахідний | покупця | покупців |
Орудний | покупцем | покупцями |
Місцевий | на/у покупці, покупцеві | на/у покупцях |
Кличний | покупцю | покупці |
покупка
ПОКУПКА, и, ж. Те, що куплено; куплена річ. На гривеник покупки, а на карбованець крику (Укр.. присл.., 1955, 172); [Проня:] На Хрещатику була: ось для вас покупку принесла (Стар., Драм. тв., 1941, 317); Поки Іван спостерігав, як у склянці танув цукор,.. повернувся господар з пакунком якихось покупок (Чорн., Визвол. земля, 1959, 20).
Робити (зробити і т. ін. ) покупки - купувати що-небудь. Він не мав уявлення, на які гроші доведеться робити покупки (Собко, Звич. життя, 1957, 26); - Ви вже тільки заждіть, поки я зроблю покупки... (Коцюб., I, 1955, 380).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | покупка | покупки |
Родовий | покупки | покупок |
Давальний | покупці | покупкам |
Знахідний | покупку | покупки |
Орудний | покупкою | покупками |
Місцевий | на/у покупці | на/у покупках |
Кличний | покупко | покупки |