прищурений
ПРИЩУРЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до прищурити.
2. у знач. прикм. Який прищурився. - Яку б то мені знайти дівчину!? От якби таку : сині очі, трошки прищурені, а коса чорна, як гайворон (Стор., І, 1957, 136); Лікар зняв окуляри і подивився на неї своїми прищуреними короткозорими очима (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 39).