поздихати
ПОЗДИХАТИ, ає, аємо, аєте, док. Здохнути, загинути (про всіх або багатьох тварин). Воли та корови всі поздихають, Біле личко, чорні брови повік не злиняють (Чуб., V, 1874, 19); Воли поздихали, Вози поламались, З батіжками чумаченьки Додому вертались (Шевч., II, 1963, 141); // вульг. Померти (про всіх або багатьох людей). За три дні поздихали вони [вороги] всі троє: так переказували потім із села (Вишня, І, 1956, 254).