ПОВАЖАЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до поважати 1. Іван Семенович мовчки слухав, розуміючи, що вчителю треба подумати, і ніяка поважаюча себе людина, до якої прийшли на раду, не буде поспішати й кидатись нерозважним словом (Ю. Янов., II, 1954, 114).