півтора
ПІВТОРА, ч. і с., ПІВТОРИ, ж., числ. кільк. Кількість із однієї з половиною одиниці. Мати її вмерла років уже з півтора, батько був каліка (Гр., І, 1963, 431); Вона робила найтяжчу роботу, спочатку жіночу, а після смерті Карпа й чоловічу. На доброму житі нажинала півтори копи (Стельмах, II, 1962, 209).
@ Півтора людського див. людський; Півтори каліки; Півтора чоловіка - мала кількість людей. - Через десять хвилин дзвінок, а дітей - самі бачите - півтори каліки (Збан., Малин. дзвін, 1958, 47).
ПІВТОРА... Перша частина складних слів, що має значення кількості з однієї з половиною одиниці, напр.: півторааршинний, півторагодинний, півторапроцентний і т. ін.