крупка
КРУПКА, и, ж. 1. рідко. Зменш.-пестл. до крупа. Не клюй, курка, крупку (Номис, 1864, № 13760).
2. спец. Перше грубе мливо зерна пшениці під час переробки її на сортове борошно. - От що, Артеме, .. візьми крупки та відвезеш завтра до Домки (Панч, II, 1956, 18); // Будь-яка подрібнена речовина. Картопляна крупка.
3. (Draba L.). Трав'яниста рослина родини хрестоцвітих.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | крупка | крупки |
Родовий | крупки | крупок |
Давальний | крупці | крупкам |
Знахідний | крупку | крупки |
Орудний | крупкою | крупками |
Місцевий | на/у крупці | на/у крупках |
Кличний | крупко | крупки |