застерігати
ЗАСТЕРІГАТИ, аю, аєш, недок.. ЗАСТЕРЕГТИ, ежу, ежеш; мин. ч. застеріг, регла, ло; док., перех., без додатка, із спол. що, щоб. 1. Заздалегідь попереджати кого-небудь про щось небезпечне, небажане. Горький не раз застерігав молодих письменників проти зловживання діалектизмами (Рильський, III, 1956, 77); - Але робити це треба дуже обережно, - застерігає дід Максим (Збан., Єдина, 1959, 306); Сивий вартовий щось хотів заперечити чи застерегти, щоб ми не розмовляли, але тільки махнув безнадійно рукою (Досв., Вибр., 1959, 159); Він, він винен в усьому! ..В пастку, в смертельну пастку завів, не сказавши дівчині всієї правди, не застерігши, що її тут жде (Гончар, Тронка, 1963, 242); // від чого. Оберігати від кого-, чого-небудь, запобігати чомусь поганому. Колючий глід хапався за одежу, немов спинити хотів її, застерегти від небезпеки (Шиян, Переможці, 1950, 188).
2. Робити додаткове зауваження, роз'яснюючи або уточнюючи думку. Писання споминів про таких близьких людей, якими були для мене і дядько і Ковалевський, не може вважатись спокійною роботою, - наперед застерігаю, що там, певне, не мало буде суб'єктивного (Л. Укр.,У, 1956, 394); Зразком для себе як письменника.. вважає [І. Франко] і Щедріна, застерігаючи при цьому завжди, що він шукав свого власного шляху (Рад. літ-во, 3, 1957, 42).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | застерігаю | застерігаємо |
2 особа | застерігаєш | застерігаєте |
3 особа | застерігає | застерігають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | застерігатиму | застерігатимемо |
2 особа | застерігатимеш | застерігатимете |
3 особа | застерігатиме | застерігатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | застерігав | застерігали |
Жіночий рід | застерігала | |
Середній рід | застерігало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | застерігаймо | |
2 особа | застерігай | застерігайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | застерігаючи | |
Минулий час | застерігавши |