етнократія
ЕТНОКРАТІЯ, -ї, ж. 1. Влада в руках народу, племені. 2. Влада в руках однієї національності. // Форма політичної влади, за якої здійснюється управління економічними, політичними, соціальними і духовними процесами на основі монополії національних (етнічних) інтересів домінуючої етнічної групи на противагу інтересам інших націй і народів. // Влада, панування еліти якого-небудь етносу (нації) над іншими народами. 3. Моноетнічна політична влада, мета якої – створення етнічно "чистих" територій як "найкращого" способу руху народів до "демократії". 4. Домінування колективних інтересів і прав етносу над індивідуальними інтересами та правами особистості.