діляцтво
ДІЛЯЦТВО, а, с. Вузький практицизм, при якому зневажається принципова, суспільно-політична сторона справи. Керівник кафедри Куцевич.. звинувачував Перчина у політичній обмеженості, в діляцтві, в зарозумілості (Рибак, Час.., 1960, 439).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | діляцтво | діляцтва |
Родовий | діляцтва | діляцтв |
Давальний | діляцтву | діляцтвам |
Знахідний | діляцтво | діляцтва |
Орудний | діляцтвом | діляцтвами |
Місцевий | на/у діляцтві | на/у діляцтвах |
Кличний | діляцтво | діляцтва |