дрібушки
ДРІБУШКИ1, шок, мн. (одн. дрібушка, и, ж.), розм. 1. Тоненькі дрібно заплетені косички. Зовсім переродилася дівчина - панночкою виглядає, і у платті, коси в дрібушки заплетені, платок на шиї... (Мирний, III, 1954, 173); На товстих косах, заплетених в дрібушки, лежав вінок з синіх волошок (Панч, III, 1956, 9).
2. Вид рухів в українських народних танцях, що виконуються дрібними кроками з притупами. Стоячи на місці, виконують [дівчата] «дрібушки» - спочатку дуже легко, а потім поступово збільшуючи силу «притупу» (Збірник укр. нар. танців, 1957, 74).
3. Музика, що виконується в дуже швидкому темпі і під яку легко танцювати дрібними кроками з притупами. Смичок несамовито забігав по струнах; струни аж клацають та цмокають, виводили дрібушку (Мирний, III, 1954, 203); Пливли ніжно романси чудові, гриміли вальси й дрібушки на переміну (Козл., Мандрівники, 1946, 27).
ДРІБУШКИ2, присл., діал. Швидко і часто ступаючи. Перекрутився скільки разів у снігу, зареготався, пішов дрібушки в степ... (Вас., І, 1959, 129); Прийнявши рапорт, генерал з давно приготовленою посмішкою дрібушки зайшов із правого флангу (Панч, І, 1956, 105).
дрібушка
ДРІБУШКА див. дрібушки1.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | дрібушка | дрібушки |
Родовий | дрібушки | дрібушок |
Давальний | дрібушці | дрібушкам |
Знахідний | дрібушку | дрібушки |
Орудний | дрібушкою | дрібушками |
Місцевий | на/у дрібушці | на/у дрібушках |
Кличний | дрібушко | дрібушки |