дрібушечки
ДРІБУШЕЧКИ, чок, мн. (одн. дрібушечка, и, ж.). Зменш. до дрібушки1. Пика така [в пані], що й решетом не накрити, а на голові дрібушечки та кучері (Вовчок, VI, 1956, 301); І чеше Ванька вільної циганської, і руки в нього в такт по халявах дрібушечки вибивають (Вишня, І, 1956, 59); Затрусивсь, наче підстрибнув на одній нозі з своїм бубном, Кируша, витинаючи дрібушечку із колінцями (Кучер, Прощай.., 1957, 81).
дрібушечка
ДРІБУШЕЧКА див. дрібушечки.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | дрібушечка | дрібушечки |
Родовий | дрібушечки | дрібушечок |
Давальний | дрібушечці | дрібушечкам |
Знахідний | дрібушечку | дрібушечки |
Орудний | дрібушечкою | дрібушечками |
Місцевий | на/у дрібушечці | на/у дрібушечках |
Кличний | дрібушечко | дрібушечки |