відмовлення
ВІДМОВЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. відмовити 1, 4 і відмовитися 1, 3. Софія пригадала невелику кімнатку поблизу фронту, зустріч і розмову з Яковом, його образливе відмовлення (Шиян, Гроза.., 1956, 221); Треба добитися цілковитого відмовлення партійних органів від дріб'язкової опіки, від підміни собою профспілок і тим полегшити партії можливість через профспілки повніше й краще керувати робітничою масою (КПУ в резол. і рішен.., 1958, 286).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | відмовлення | відмовлення |
Родовий | відмовлення | відмовлень |
Давальний | відмовленню | відмовленням |
Знахідний | відмовлення | відмовлення |
Орудний | відмовленням | відмовленнями |
Місцевий | на/у відмовленні | на/у відмовленнях |
Кличний | відмовлення | відмовлення |