ате
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | Ате | Ате |
Родовий | Ате | Ате |
Давальний | Ате | Ате |
Знахідний | Ате | Ате |
Орудний | Ате | Ате |
Місцевий | на/у Ате | на/у Ате |
Кличний | Ате | Ате |
ат
АТ, виг. Уживається для вираження незадоволення, досади. - Та ну-бо розкажи!- Ат, одчепись! (Сл. Гр.); Цілий вік мати на меті обережність і так вклепатися? А т! (Коцюб., І, 1955, 168); - Грицю, а справді, чому ви цілий вечір отакий сумний? - Ат! Не будемо за це, - скипів Грицько (Головко, II, 1957, 562).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ат | ати |
Родовий | ата | атів |
Давальний | атові, ату | атам |
Знахідний | ат | ати |
Орудний | атом | атами |
Місцевий | на/у аті, атові | на/у атах |
Кличний | ате | ати |