ауле
АУЛЕ, невідм., ж. Велика загальна кімната в квартирі, навколо якої групувались інші приміщення; розпланувальний прийом сформувався в XV ст. в житловій забудові Венеції.
аул
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | аул | аули |
Родовий | аулу | аулів |
Давальний | аулові, аулу | аулам |
Знахідний | аул | аули |
Орудний | аулом | аулами |
Місцевий | на/у аулі | на/у аулах |
Кличний | ауле | аули |