амфетамін
АМФЕТАМІН, -у, ч. Лікарський засіб, стимулятор центральної нервової системи, є аналогом гормонів адреналіну та норадреналіну; стимулюючий ефект полягає у підвищенні активності та бадьорості, зниженні стомлюваності, піднесеному настрої, збільшенні здатності концентрувати увагу, зниженні апетиту та зниженні потреби у сні; високі дози можуть спричинити судоми, нав'язливо повторювані рухи або психоз; після закінченні дії препарату за цими поведінковими реакціями майже завжди виникають депресія і втома; тривале застосування може призвести до виснаження як психічного, що часто проявляється у вигляді психозів, так і фізичного, у вигляді слабкості, сильного схуднення; крім того, можливі порушення роботи нирок, печінки, зниження імунітету; при зловживанні може відмовити серце; збільшується витрата кальцію, що призводить до руйнування зубів і кісток.