шматований
ШМАТОВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до шматувати. Везли шматоване Петрове тіло ховати (Мирний, І, 1954, 363); Безконечними штурмовими лавами рвались [воїни] вперед по твердій, шматованій снарядами землі перешийка (Гончар, II, 1959, 444); Шматований нестерпним болем, закривавлений і брудний, він закричав (Довж., І, 1958, 303); Ланів злоба несамовита Її [Звенигору] не знищила в огні. І гнана чорними літами, Вона, шматована катами. Снагу таїла в глибині... (Мал., Серце.., 1959, 5).
2. у знач. Прикм. Подертий на шматки. -Дівчинонько-рибчинонько! ..Ой, дай жупан шматований. Що турками шанований (Щог., Поезії, 1958, 57).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | шматований | шматована | шматоване | шматовані |
Родовий | шматованого | шматованої | шматованого | шматованих |
Давальний | шматованому | шматованій | шматованому | шматованим |
Знахідний | шматований, шматованого | шматовану | шматоване | шматовані, шматованих |
Орудний | шматованим | шматованою | шматованим | шматованими |
Місцевий | на/у шматованому, шматованім | на/у шматованій | на/у шматованому, шматованім | на/у шматованих |