чарчина
ЧАРЧИНА, и, ж., розм. Те саме, що чарка 2. Ямпольський.. довго не піддавався, пробував протистояти Горбенкові, але нічого з цього не вийшло. В цілому це людина справедлива і чесна., але губить його чарчина (Грим., Подробиці.., 1956, 22); Всі вони озброєні і вже випили, певне, по добрій чарчині, бо очі в багатьох скаламучені, а обличчя не в міру розчервонілися (Шиян, Баланда, 1957, 33); [Дід:] Дай йому, Наталю, хоч чарчину, а то він чисто задуб (Стар., Вибр., 1959, 658).
◇ Перехиляти (перехилити, перекидати, перекинути, хильнути і т. ін. ) чарчину - пити алкогольні напої. Він, видно, встиг уже перехилити чарчину, бо обличчя йому порожевіло, очі блищали завзяттям, кашкет з'їхав на потилицю (Коп., Сусіди, 1955, 63); [Галушка:] Галю, винось бо щось перекусити - чоловік з дороги дальньої, та й нам не завадить чарчину перекинути (Корн., І, 1955, 293); - Вип'ю,- кивнув Омелян, бо таки й справді йому скортіло хильнути чарчину (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 567).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | чарчина | чарчини |
Родовий | чарчини | чарчин |
Давальний | чарчині | чарчинам |
Знахідний | чарчину | чарчини |
Орудний | чарчиною | чарчинами |
Місцевий | на/у чарчині | на/у чарчинах |
Кличний | чарчино | чарчини |