циганити
ЦИГАНИТИ, ню, ниш, недок., перех. і без додатка, розм. Випрохувати, видурювати що-небудь; канючити. - Вона таки зараз піде циганити до архієреїв, до архімандритів та до багатеньких намісників по монастирях, буде просити буцімто на свою бідность [бідність] (Н.-Лев., IV, 1956, 293); Підводу пригнав Миколка і вже шушукався із Чумаченком, циганив гранату (Тют., Вир, 1964, 324); // заст. У весільному обряді - ходити по хатах переодягнутими циганами та ін. і випрохувати різні речі, щоб поміняти їх потім на горілку. Після перезви учасники бенкету.. переодягаються циганом і циганкою, москалем, євреєм; іноді чоловік переряджається жінкою, а інший церковним старостою, і всі разом, в супроводі музики, йдуть циганити (Від давнини.., І, 1960, 143); // Обманювати, шахрувати. [Півторак:] А я хоч також неписьменний, а вже нумерів настільки знаю, що розпізнаю, де сім, а де чотирнадцять. Я вам зараз сказав: куме, тут циганять (Фр., IX, 1952, 43).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | циганю | циганимо |
2 особа | циганиш | циганите |
3 особа | циганить | циганять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | циганитиму | циганитимемо |
2 особа | циганитимеш | циганитимете |
3 особа | циганитиме | циганитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | циганив | циганили |
Жіночий рід | циганила | |
Середній рід | циганило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | циганьмо | |
2 особа | цигань | циганьте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | циганячи | |
Минулий час | циганивши |