хоронитися
ХОРОНИТИСЯ, онюся, онишся, недок., розм. Те саме, що ховатися1 1, 5. Татари їхали швидко, без лементу і гамору. Вдень вони хоронились у вибалках і очеретах (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 183); Ой, горіхи, не сховатись! Хоронись не хоронись - як наскочим ми, малята, в мовчазний зелений ліс! (Забіла, Промені, 1951, 92); Тільки між старцями де-не-де хоронились іще останки давньої, вільної, чисто громадської релігії (Фр., VI, 1951, 109); - Я б здатна була краще крізь землю провалитися, ніж признатися у тих почуттях, що доти тільки здавалися могутніми, поки хоронилися на самому дні серця (Л. Янов., І, 1959, 372); Від нього вже й не хоронилися (Ле, Вибр., 1938, 259).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хоронюся | хоронимося |
2 особа | хоронишся | хоронитеся |
3 особа | хорониться | хороняться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хоронитимуся | хоронитимемося |
2 особа | хоронитимешся | хоронитиметеся |
3 особа | хоронитиметься | хоронитимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | хоронився | хоронилися |
Жіночий рід | хоронилася | |
Середній рід | хоронилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хоронімося | |
2 особа | хоронися | хороніться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | хоронячись | |
Минулий час | хоронившись |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хоронюся | хоронимося |
2 особа | хоронишся | хоронитеся |
3 особа | хорониться | хороняться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хоронитимуся | хоронитимемося |
2 особа | хоронитимешся | хоронитиметеся |
3 особа | хоронитиметься | хоронитимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | хоронився | хоронилися |
Жіночий рід | хоронилася | |
Середній рід | хоронилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хоронімося | |
2 особа | хоронися | хороніться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | хоронячись | |
Минулий час | хоронившись |