хом'як
ХОМ'ЯК, а, ч. 1. Польовий гризун з товстим, неповоротким тілом і добре розвиненими защічними мішками, шкідник польових і городніх культур. У полі тихому жив у норі Хом'як; На самоті скучав він, неборак! (Гл., Вибр., 1951, 129); Польові миші, ховрахи і хом'яки тягли зерно одними їм відомими стежками і ходами під землею, де влаштовували цілі комори запасів на зиму (Ів., Ліс. казки, 1954, 134); Крім бабаків, на території [Стрілецького] заповідника живе безліч плямистих ховрахів, звичайних хом'яків, зайців-русаків (По заповідних місцях.., 1960, 42).
2. перен., розм. Неповоротка, незграбна, нерозторопна людина.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | хом'як | хом'яки |
Родовий | хом'яка | хом'яків |
Давальний | хом'якові, хом'яку | хом'якам |
Знахідний | хом'яка | хом'яків |
Орудний | хом'яком | хом'яками |
Місцевий | на/у хом'яку, хом'якові | на/у хом'яках |
Кличний | хом'яку | хом'яки |
хом'яковий
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | хом'яковий | хом'якова | хом'якове | хом'якові |
Родовий | хом'якового | хом'якової | хом'якового | хом'якових |
Давальний | хом'яковому | хом'яковій | хом'яковому | хом'яковим |
Знахідний | хом'яковий, хом'якового | хом'якову | хом'якове | хом'якові, хом'якових |
Орудний | хом'яковим | хом'яковою | хом'яковим | хом'яковими |
Місцевий | на/у хом'яковому, хом'яковім | на/у хом'яковій | на/у хом'яковому, хом'яковім | на/у хом'якових |