трюхати
ТРЮХАТИ і рідко ТРУХАТИ, аю, аєш, недок., розм. Бігти нешвидко, дрібною риссю (звичайно про коня). Захуджені коні о. Хведора зовсім потомились, аж перепались.. Коненята ледве трюхали (Н.-Лев., І, 1956, 287); Коні трюхали собі помаленьку по затужавілій сніговій дорозі (Речм., Весн. грози, 1961, 59); // Повільно бігти (про людину). Христя, не примічаючи їх [сліз], налягає на ноги: не йде, а підтюпцем трюха... (Мирний, III, 1954, 67); За тарантасом пішки трюхав стражник, притримуючи збоку шаблю (Панч, II, 1956, 520); // Їхати верхи, трясучись від нешвидкого бігу коня. Попереду верхи трюхав конем Василь Назарович Боженко (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 441).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | трюхаю | трюхаємо |
2 особа | трюхаєш | трюхаєте |
3 особа | трюхає | трюхають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | трюхатиму | трюхатимемо |
2 особа | трюхатимеш | трюхатимете |
3 особа | трюхатиме | трюхатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | трюхав | трюхали |
Жіночий рід | трюхала | |
Середній рід | трюхало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | трюхаймо | |
2 особа | трюхай | трюхайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | трюхаючи | |
Минулий час | трюхавши |