трудити
ТРУДИТИ, труджу, трудиш, недок., розм . 1. перех. Дуже стомлювати тривалою роботою, ходінням і т. ін.; натруджувати. Хаджі Абдула з тим і пішов. Даремне тільки трудив старі кості та важке тіло (Коцюб., II, 1955, 156); - Сідай, Катре.. Що дарма ноги трудити, натрудиш і на роботі завтра (Головко, II, 1957, 199); Хотілося [Ярославові].. вчитися, працювати і водночас не сушити собі голови ні наукою, ні якоюсь іншою буденщиною, не трудити своїх рук терпугами (Вол., Місячне срібло, 1961, 195); // Напружуючи, стомлювати (очі). Чіпка не йшов. Вона марно трудила очі, виглядаючи його (Мирний, І, 1949, 350); // у сполуч. з займ. себе. Перевтомлюватися працею. - Привіт передавайте Маркові, нехай скоріше видужує та не трудить зарання себе, бо він у вас непосидющий (Стельмах, Правда.., 1961, 117).
2. перех., рідко. Завдавати кому-небудь турботи, клопоту, примушуючи щось зробити, виконати тощо. [Олена:] Зосю, а йди-но.. та винеси дечого, щоби кума погостити. [Завада:] Та що бо ви, кумо? Заходу собі робите, дівчину трудите (Фр., IX, 1952, 343); Побачили ми, що видавати щось за кордоном і корегувати тут річ дуже затяжна, отож мушу я добрих людей трудити своїм виданням (Л. Укр., V, 1956, 77); // Втомлювати. - Будьте ласкаві, сядьте ще на хвилинку, я вас не буду нині довго трудити (Коб., II, 1956, 356); // перен. Турбувати. По скам'янілому виразу думних лиць [жінок] було не пізнати, які боління трудили їм серце (Стар., Облога.., 1961, 47).
3. перех. і неперех., діал. Викликати неприємні відчуття, спричиняти біль. Слова Зіньки, наче молотком, били у її голову, у виски, трудили у вухах (Мирний, IV, 1955, 63); // безос. Баба обклала спухлу ногу лопушиною, вже їй не так пекло-трудило (Дн. Чайка, Тв., 1960, 75); Вода була холодна; така холодна, що трудило зуби (Тют., Вир, 1964, 518).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | труджу | трудимо |
2 особа | трудиш | трудите |
3 особа | трудить | трудять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | трудитиму | трудитимемо |
2 особа | трудитимеш | трудитимете |
3 особа | трудитиме | трудитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | трудив | трудили |
Жіночий рід | трудила | |
Середній рід | трудило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | трудімо | |
2 особа | труди | трудіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | трудячи | |
Минулий час | трудивши |