трактований
ТРАКТОВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до трактувати1. Образ Богдана Хмельницького привертав увагу багатьох письменників кінця Х VIII - початку XIX ст. і був трактований ними по-різному (Рад. літ-во, 10, 1968, 47); Характерною рисою скіфського мистецтва є зображення звірів, трактованих в особливому стилі, названому звіриним (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 173); // безос. присудк. сл. трактовано. Дев'ять місяців, пробутих в тюрмі, були для мене тортурою. Мене трактовано як звичайного злодія, посаджено між самих злодіїв та волоцюг (Фр., І, 1955, 15).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | трактований | трактована | трактоване | трактовані |
Родовий | трактованого | трактованої | трактованого | трактованих |
Давальний | трактованому | трактованій | трактованому | трактованим |
Знахідний | трактований, трактованого | трактовану | трактоване | трактовані, трактованих |
Орудний | трактованим | трактованою | трактованим | трактованими |
Місцевий | на/у трактованому, трактованім | на/у трактованій | на/у трактованому, трактованім | на/у трактованих |