токамак
ТОКАМАК, -а, ч. Ядерна установка – замкнута магнітна система, що має форму тора (див. тор1), для створення та утримання високотемпературної плазми; пристрій призначений для здійснення реакції термоядерного синтезу в гарячій плазмі в квазістаціонарному режимі, при цьому плазма утворюється в тороїдальній камері і її стабілізує магнітне поле.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | токамак | токамаки |
Родовий | токамака | токамаків |
Давальний | токамакові, токамаку | токамакам |
Знахідний | токамак | токамаки |
Орудний | токамаком | токамаками |
Місцевий | на/у токамаку | на/у токамаках |
Кличний | токамаку | токамаки |