сідланий
СІДЛАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до сідлати. Світ померкнув - війни, війни... Стали сили в нас подвійні! Автомат на ремені, Коні туго сідлані... (Нех., Сонце.., 1947, 7); // у знач. прикм. Чекають гасла воїни червоні - В них слово вірне, влучний в них удар, В них шаблі гострі, сідлані в них коні (Бажан, І, 1940, 292).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | сідланий | сідлана | сідлане | сідлані |
Родовий | сідланого | сідланої | сідланого | сідланих |
Давальний | сідланому | сідланій | сідланому | сідланим |
Знахідний | сідланий, сідланого | сідлану | сідлане | сідлані, сідланих |
Орудний | сідланим | сідланою | сідланим | сідланими |
Місцевий | на/у сідланому, сідланім | на/у сідланій | на/у сідланому, сідланім | на/у сідланих |