сукновал
СУКНОВАЛ, а, ч. Той, хто валяє сукно. У скарбу, цебто в дворі, були свої шевці, кравці, сукновали, ткачі (Збірник про Кроп., 1955, 7); Зібрався цілий куток, весело прислухаючись, як завзята й досі вогниста Лисавета Самойленко чехвостила [лаяла] свого незворушного Порфирія і його брата - старого сукновала (Стельмах, Правда.., 1961, 443).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сукновал | сукновали |
Родовий | сукновала | сукновалів |
Давальний | сукновалові, сукновалу | сукновалам |
Знахідний | сукновала | сукновалів |
Орудний | сукновалом | сукновалами |
Місцевий | на/у сукновалі, сукновалові | на/у сукновалах |
Кличний | сукновале | сукновали |