стозвукий
СТОЗВУКИЙ, а, е. Утворений багатьма звуками, голосами. Тугіше напружуйтесь, руки! Ритмічніше дихайте, груди! Хай гордо лунає стозвуке, Рішуче: так хочу! - так буде! (Рильський, І, 1956, 128); // Сповнений багатьма звуками, голосами. Весна стобарвна і стозвука.. стала на поріг (Мал., Звенигора, 1959, 286).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | стозвукий | стозвука | стозвуке | стозвукі |
Родовий | стозвукого | стозвукої | стозвукого | стозвуких |
Давальний | стозвукому | стозвукій | стозвукому | стозвуким |
Знахідний | стозвукий, стозвукого | стозвуку | стозвуке | стозвукі, стозвуких |
Орудний | стозвуким | стозвукою | стозвуким | стозвукими |
Місцевий | на/у стозвукому, стозвукім | на/у стозвукій | на/у стозвукому, стозвукім | на/у стозвуких |