санк
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | Санк | Санки |
Родовий | Санка | Санків |
Давальний | Санкові, Санку | Санкам |
Знахідний | Санка | Санків |
Орудний | Санком | Санками |
Місцевий | на/у Санку, Санкові | на/у Санках |
Кличний | Санку | Санки |
санка
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | санка | санки |
Родовий | санки | санок |
Давальний | санці | санкам |
Знахідний | санку | санки |
Орудний | санкою | санками |
Місцевий | на/у санці | на/у санках |
Кличний | санко | санки |
санки
САНКИ див. санки.
САНКИ, нок, рідше САНКИ, нок, мн. 1. Те саме, що сани. Коники несли санки по гладенькій, як скло, дорозі (Н.-Лев., IV, 1956, 150); Панотець чорною квочкою вмощується в задку санок, вузькобородий фурман поперед нього виглядає миршавим (Стельмах, І, 1962, 270); Колись-то запряже [телятко] бичка І привезе гостинців санки: І маслечка, і молочка, Або ще й сиру і сметанки (Гл., Тв., 1957, 315).
2. Маленькі сани для катання малечі, спускання з гір, перевезення невеликого вантажу вручну і т. ін. Рубін сів у Володьки за спиною, санки рушили вниз (Сенч., Опов., 1959, 11); Влітку постачали [лісові робітники] базар грибами, ожиною, свербивусом. А взимку запрягались у ручні санки і возили собі дрова з лісу (Томч., Жменяки, 1964, 194); [Каленик:] Нічого більш не зробиш, треба платить! Любиш, каже, кататься - люби й санки возить! (К.-Карий, І, 1960, 216).
3. гірн., заст. Спеціальні ящики, якими відтягували вугілля із забою у головний штрек. Саночник так спритно навантажує свої санки, що в мене виникає сумнів: а чи ж є в нього хребет? (Кач., II, 1958, 101).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | санки | |
Родовий | санок | |
Давальний | санкам | |
Знахідний | санки | |
Орудний | санками | |
Місцевий | на/у санках | |
Кличний | санки |