півтінь
ПІВТІНЬ, і, ж., рідко. Негуста, слабка тінь; слабко освітлена поверхня або простір. Молочна ясність цієї ночі била в незавішене вікно Начкової спальні, так, що всі предмети в ній, хоча в півтіні, але виразно вирисовувались перед його очима (Фр., VI, 1951, 245); Світло від маленької акумуляторної лампочки падало тільки на стіл, а двері залишалися у півтіні (Собко, Вогонь.., 1947, 117).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | півтінь | півтіні |
Родовий | півтіні | півтіней |
Давальний | півтіні | півтіням |
Знахідний | півтінь | півтіні |
Орудний | півтінню | півтінями |
Місцевий | на/у півтіні | на/у півтінях |
Кличний | півтіне | півтіні |