промашка
ПРОМАШКА, и, ж. 1. розм. Те саме, що промах 2, 3. Єфим був радий з присутності молодого хазяїна, який не робив йому за всяку промашку зауважень, приправлених міцною лайкою (Горький, II, перекл. Ковганюка, 1952, 346).
@ Без промашки - те саме, що Без промаху (див. промах). Машина йде, як крейсер. Повітря всередині важке. Комісар висуне перископа, гляне , - і знову смалить без промашки. Німці метушаться, як подурілі (Ю. Янов., І, 1954, 53).
2. заст., жарт. Прогулянка. - Оце ми зробили добру промашку по Києві (Н.-Лев., І, 1956, 601); Снігу не було, а мороз сильненький, земля попримерзала. П 'ятдесят верстов - добра промашка, та ще по груддях! (Крим., Вибр., 1965, 375).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | промашка | промашки |
Родовий | промашки | промашок |
Давальний | промашці | промашкам |
Знахідний | промашку | промашки |
Орудний | промашкою | промашками |
Місцевий | на/у промашці | на/у промашках |
Кличний | промашко | промашки |