прозеліт
ПРОЗЕЛІТ, а, ч. 1. церк. Особа, що прийняла нове віросповідання; неофіт. Багаті і благочестиві прозеліти .. помагали убогим ради спасіння душі своєї (Л. Укр., VIII, 1965, 275).
2. книжн. Новий палкий прихильник якого-небудь учення, теорії, переконань і т. ін. Він зробив висновок, що історію цивілізації слід поділити на три епохи : кам'яну, бронзову і залізну. Цю свою теорію Томсен проповідував із запалом прозеліта (Наука.., 3, 1972, 40).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | прозеліт | прозеліти |
Родовий | прозеліта | прозелітів |
Давальний | прозелітові, прозеліту | прозелітам |
Знахідний | прозеліта | прозелітів |
Орудний | прозелітом | прозелітами |
Місцевий | на/у прозеліті, прозелітові | на/у прозелітах |
Кличний | прозеліте | прозеліти |