прогонистий
ПРОГОНИСТИЙ, а, е, розм. Те саме, що гінкий 1, 2. Високий прогонистий дуб... виняткової будівельної стрункості гордовито підносився над низькорослими гіллястими в'язами (Шол., Підн. цілина, перекл. за ред. Хуторяна, 1940, 410); Перекладач, молодий, прогонистий .., з нахабними очима, схованими за скельцями пенсне, відкашлювався, прочищаючи горлянку для затяжної мови (Загреб., Диво, 1968, 84); Чиста душею, сповнена райдужних мрій, блакитноока і прогониста, легка в ході і завжди радісно усміхнена, вона здавалася втіленням краси, доброти і щастя (Вітч., 4, 1971, 203).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | прогонистий | прогониста | прогонисте | прогонисті |
Родовий | прогонистого | прогонистої | прогонистого | прогонистих |
Давальний | прогонистому | прогонистій | прогонистому | прогонистим |
Знахідний | прогонистий, прогонистого | прогонисту | прогонисте | прогонисті, прогонистих |
Орудний | прогонистим | прогонистою | прогонистим | прогонистими |
Місцевий | на/у прогонистому, прогонистім | на/у прогонистій | на/у прогонистому, прогонистім | на/у прогонистих |