проводжатий
ПРОВОДЖАТИЙ, того, ч. Той, хто супроводжує кого-небудь (звичайно для вказування шляху, для охорони, нагляду). [Спартак:] Для тебе теж потрібен проводжатий? (Дмит., Вірші.., 1949, 333); Прощаючись з гостями, і господар, і господиня виходять у передпокій; якщо година пізня, господар повинен подбати, щоб усі жінки мали проводжатих (Наука.., 12, 1971, 54); // розм. Той, хто проводжає від'їжджаючого.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | проводжатий | проводжаті |
Родовий | проводжатого | проводжатих |
Давальний | проводжатому | проводжатим |
Знахідний | проводжатого | проводжатих |
Орудний | проводжатим | проводжатими |
Місцевий | на/у проводжатому, проводжатім | на/у проводжатих |
Кличний | проводжатий | проводжаті |