примилюватися
ПРИМИЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і ПРИМИЛЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок., ПРИМИЛИТИСЯ, милюся, милишся, док., розм. Виявляти в розмові люб'язність, ласку до кого-небудь. І до мене прибіжить [Петрусь], прихиляється: - Бабусю! А чого на вас така свита драна? .. Я як виросту, то зароблю багато-багато грошей та й справлю вам свиту теплу-теплу (Гр., І, 1963, 447); // Словами, вчинками піддобрюватися до кого-небудь з певною метою; підлещуватися. - А я вас навчу [курити люльку], - примилювався війт до Славка (Март., Тв., 1954, 278); [Гільзе:] Та чого вам тут від мене треба, шибеники? [Бавмерт (трохи зляканий, примилюеться ):] Ну, дивись, я ж тобі півничка приніс (Л. Укр., IV, 1954, 255); // Поведінкою, розмовою, манерами намагатися подобатися кому-небудь, зваблювати когось. Примилятися до жінок.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | примилююся | примилюємося |
2 особа | примилюєшся | примилюєтеся |
3 особа | примилюється | примилюються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | примилюватимуся | примилюватимемося |
2 особа | примилюватимешся | примилюватиметеся |
3 особа | примилюватиметься | примилюватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | примилювався | примилювалися |
Жіночий рід | примилювалася | |
Середній рід | примилювалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | примилюймося | |
2 особа | примилюйся | примилюйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | примилюючись | |
Минулий час | примилювавшись |