потуральниця
ПОТУРАЛЬНИЦЯ, і, ж., рідко. Жін. до потуральник. - Цить, потуральнице! - кричав дід, блискаючи очима (Горький, Дитинство, перекл. Хуторяна, 1947, 16).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | потуральниця | потуральниці |
Родовий | потуральниці | потуральниць |
Давальний | потуральниці | потуральницям |
Знахідний | потуральницю | потуральниць |
Орудний | потуральницею | потуральницями |
Місцевий | на/у потуральниці | на/у потуральницях |
Кличний | потуральнице | потуральниці |