послугач
ПОСЛУГАЧ, а, ч., діал. Слуга, служник. Зимою, коли не було либацького заробітку, він звичайно наймався в Дрогобичі на.. послугача.. до готелю (Фр., VIII, 1952, 353); - Та, боже мій, краще не жити, ніж доживати вік такою безсловесною рабинею, таким нещасним попихачем, безнадійним послугачем, як ота безталанниця! (Л. Укр., III, 1952, 547); Розпочалося для бідних сиротят пекельне життя. Негідна мачуха, занедбавши їх до крайності, обернула їх у послугачів і затроювала [затруювала] їх життя систематично (Коб., II, 1956, 320).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | послугач | послугачі |
Родовий | послугача | послугачів |
Давальний | послугачеві, послугачу | послугачам |
Знахідний | послугача | послугачів |
Орудний | послугачем | послугачами |
Місцевий | на/у послугачі, послугачу, послугачеві | на/у послугачах |
Кличний | послугачу | послугачі |