померанець
ПОМЕРАНЕЦЬ, нця, ч. Те саме, що помаранча. Конду поховали в зеленім садочку, Під померанцем, в темнім холодочку (Метл. і Кост., Тв., 1906, 56); Запахло миртами, цвітом померанців (Н.-Лев., III, 1956, 313); В темнім лісі померанці світять золотом червоним, а оливи кучеряві сріблом криють всі левади (Л. Укр., І, 1951, 396); * У порівн. Він вискакує з рівчака. Пофарбовані.. ноги жовтогарячі, як померанці (Донч., II, 1956, 305).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | померанець | померанці |
Родовий | померанця | померанців |
Давальний | померанцеві, померанцю | померанцям |
Знахідний | померанець, померанця | померанці, померанців |
Орудний | померанцем | померанцями |
Місцевий | на/у померанці | на/у померанцях |
Кличний | померанцю | померанці |
померанцевий
ПОМЕРАНЦЕВИЙ, а, е. 1. Прикм. до померанець. Померанцеве дерево; // Вигот. з померанців. Померанцева олія.
2. Оранжево-червоний, кольору стиглого померанця.
3. у знач. ім. померанцеві, вих, мн. Підродина рутових, до якої належать цитрусові та деякі інші вічнозелені субтропічні рослини.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | померанцевий | померанцева | померанцеве | померанцеві |
Родовий | померанцевого | померанцевої | померанцевого | померанцевих |
Давальний | померанцевому | померанцевій | померанцевому | померанцевим |
Знахідний | померанцевий, померанцевого | померанцеву | померанцеве | померанцеві, померанцевих |
Орудний | померанцевим | померанцевою | померанцевим | померанцевими |
Місцевий | на/у померанцевому, померанцевім | на/у померанцевій | на/у померанцевому, померанцевім | на/у померанцевих |