повідбивати
ПОВІДБИВАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Відбити все або багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях. - Чи мені батька-матір продати, чи в їх від скрині замки повідбивати (Гр., II, 1963, 471); Повідбиваю розкішні різьби і поздираю нігтями італійські фрески, щоб долото моє не спинялось в роботі (Ірчан, II, 1958, 7).
2. Ударами пошкодити що-небудь в організмі. Таких йому стусанів надають, та так йому бельбахи повідбивають, що насилу удосвіта додому долізе (Кв.-Осн., II, 1956, 102); Дуже хотілося їм угодити дякові за могорич, бо повідбивали бідному хлопцеві тельбухи (Хотк., І, 1966, 76).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | повідбиваю | повідбиваємо |
2 особа | повідбиваєш | повідбиваєте |
3 особа | повідбиває | повідбивають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | повідбивав | повідбивали |
Жіночий рід | повідбивала | |
Середній рід | повідбивало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | повідбиваймо | |
2 особа | повідбивай | повідбивайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | повідбивавши |