плановик
ПЛАНОВИК, а, ч. Фахівець із складання виробничих планів. Іван Іванович був за професією плановиком, а за покликанням - рибалкою (Збан., Курил. о-ви, 1963, 41); // Працівник планового відділу установи, організації. - Плановики наші теж по-бойовому мотаються, як на фронті.. Зверх плану вже є п'ять тонн (Хижняк, Невгамовна, 1961, 323).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | плановик | плановики |
Родовий | плановика | плановиків |
Давальний | плановикові, плановику | плановикам |
Знахідний | плановика | плановиків |
Орудний | плановиком | плановиками |
Місцевий | на/у плановику, плановикові | на/у плановиках |
Кличний | плановику | плановики |