переснований
ПЕРЕСНОВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до переснувати. Сукався й сукався дощ у тисячі веретен.. Весь степ був переснований сивою пряжею (Гончар, III, 1959, 184); Переснованою жилами рукою схопив [Хома Микитович] телефонну трубку (Грим., Незакінч. роман, 1962, 297); // пересновано, у знач. присудк. сл. Ой братику рідненький, Снився мені сон дивненький, А що наше подвір'ячко Чорним шовком пересновано (Нар. лірика, 1956, 363).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | переснований | переснована | пересноване | пересновані |
Родовий | переснованого | переснованої | переснованого | переснованих |
Давальний | переснованому | переснованій | переснованому | переснованим |
Знахідний | переснований, переснованого | пересновану | пересноване | пересновані, переснованих |
Орудний | переснованим | переснованою | переснованим | переснованими |
Місцевий | на/у переснованому, переснованім | на/у переснованій | на/у переснованому, переснованім | на/у переснованих |