пеніцил
ПЕНІЦИЛ, -у, ч. Рід незавершених грибів, сапрофітний гриб класу аскоміцетів; поширений у ґрунті, на рослинних рештках, харчових продуктах тощо; деякі види творять антибіотики (напр., пеніцилін), деякі види використовують при виготовленні спеціальних сортів сиру.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пеніцил | пеніцили |
Родовий | пеніцилу | пеніцилів |
Давальний | пеніцилові, пеніцилу | пеніцилам |
Знахідний | пеніцил | пеніцили |
Орудний | пеніцилом | пеніцилами |
Місцевий | на/у пеніцилі | на/у пеніцилах |
Кличний | пеніциле | пеніцили |