паяння
ПАЯННЯ, я, с. Дія за знач. паяти. При паянні легких сплавів користуються сплавами олова, цинку, міді, іноді алюмінію (Метод. викл. фрез. спр., 1958, 18); Для вироблення залізних і сталевих речей застосовували [древньоруські ковалі] різні способи - зварювання, гартування, різання і обпиловку, полірування, паяння (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 414).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | паяння | паяння |
Родовий | паяння | паянь |
Давальний | паянню | паянням |
Знахідний | паяння | паяння |
Орудний | паянням | паяннями |
Місцевий | на/у паянні | на/у паяннях |
Кличний | паяння | паяння |