осточортілий
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | осточортілий | осточортіла | осточортіле | осточортілі |
Родовий | осточортілого | осточортілої | осточортілого | осточортілих |
Давальний | осточортілому | осточортілій | осточортілому | осточортілим |
Знахідний | осточортілий, осточортілого | осточортілу | осточортіле | осточортілі, осточортілих |
Орудний | осточортілим | осточортілою | осточортілим | осточортілими |
Місцевий | на/у осточортілому, осточортілім | на/у осточортілій | на/у осточортілому, осточортілім | на/у осточортілих |
осточортіти
ОСТОЧОРТІТИ, ію, ієш, док., зневажл. До краю обриднути; остогидіти. Учитись було Піхтіреві за велику муку: нулі.., насмішки, батьків батіг - усе це йому осточортіло до нудоти (Вас., І, 1959, 164); Я людям всім осточортів І остогид (Сам., І, 1958, 165); Парася із своїм чарльстоном більш ніж осточортіла Сергієві, але спиняти її він не міг (Епік, Тв., 1958, 80).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | осточортію | осточортіємо |
2 особа | осточортієш | осточортієте |
3 особа | осточортіє | осточортіють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | осточортів | осточортіли |
Жіночий рід | осточортіла | |
Середній рід | осточортіло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | осточортіймо | |
2 особа | осточортій | осточортійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | осточортівши |